Калини ягоди червоні
Скотилися з моїх долоней,
Розсипались дощем кривавим
В осінні вже пожовклі трави.
Не позбирать, не повернути,
В ту саму воду не пірнути,
І на порозі холод лютий,
І спогадів тугії пута
Скували сердце давнім болем;
Не вирватись ніяк на волю,-
Тиранять наболілу душу,
І жити, з цим я жити мушу.
Та я не хочу жить як мушу.
Пустіть на волю мою душу
Із пташенятами у вирій,
В рожевий ранок, а не сірий,
В яскраве сонячне світання,
У перше неземне кохання,
В життя, що тільки починає
І спогадів важких не має.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263148
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2011
автор: М.Коралова