А у мене за літом - літо,
А у мене за днями - мить...
Літо згадує нас! Як найдивнішу у світі мелодію.
Ту, яку наспівувала Любов, піднімаючись усе вище на небосхил.
Ми розмінялись на час. На секунду часу зі спогадів,
Де залишилися Янголом... - Притискаю до серця уламки крил.
Домовились же, що будем у небо вірити,
Не в обставини і не відстані!
Вечори, перестаньте минулим марити -
Із минулого казка щастя не виросте!
Ми ж тут, зовсім поруч,
Під своєю Любов"ю,
Читаємо вірші наніч:
Ту, майже космічну повість...
До зустрічі, першого літнього вечора,
А другого бути неможе!
Ми дивимось очі-в-очі...
А літо за небом стежить...
01.06.11 21.44
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263042
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.06.2011
автор: Аліна Шевчук