Ще вчора вишні зацвіли та терен
Й вустами прохолодними світанок
Цілує їх суцвіття. Серце терпне.
А вітер виконав кохання танок.
Та плаче серце, в душу сум крадеться,
Любов бува глухою і сліпою.
Що ж буде, як кохання відцвітеться?
Сніги гулятимуть в садку зимою.
П"янкі й чарівні ночі їм здадуться
Лиш мрією далекою, не більше.
У снах зимових піснею озвуться,
Яку на спогад соловей залише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.06.2011
автор: Радченко