Життя це театр,казав нам Шекспір, а я з ним незгоден анітрохи,бо як сумно бути актором весь вік.. вдягати нову маску щораз на роботу...сьогодні..привітність..а завтра вже гнів..емоції б"ють водограєм..удавана вишня не дасть цвіт,то коли ж почуття справжні?...тоді коли сумно нестерпно чи дуже болить...або від щастя заплакані очі..близька людина нам завжди простить, та тільки будь з нею завше щиро.
Знаходь спільну мову і в річку весло, хай човен не пливе по броду..бо деякі люди не знають того, що спілкування це вже щастя... радісна дорога...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262632
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2011
автор: rainbow light