Дешево не продамся!
Заживо не згорю!
Шовком лягає постіль
Здобута в бою!!!
Ми всі змагаємось вперто
За небесний фетиш:
Дай же найбільшу цукерку
За оманливий блиск!!!
Здобута ілюзія світить,
Фікція, а не життя:
В «саматху» входить безликий,
А виходить: я - богцея!
…Заживо не продамся!
На любовному ложі згорю!
З душі видавлю прищик,
Щоб не хворіти в строю!
Щоб не гноїлася сутність,
Хочу впевнитись що живу.
Заживо буду закохана!
З палаючим гаслом: ЛЮБЛЮ!!!
Перу себе попелом в річці,
Лляну душу сонцем гаптую.
Шовком шляхи мої вишиті
Твоєю твердою рукою…
…дешево не продамся,
заживо не згнию…
…дешево не продамся,
заживо не згнию…
30.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2011
автор: gala.vita