41.ЄДНІСТЬ
Як світло промені дають,
Думки разом розум мають -
Язики, очі, кольори одні
Якісь дивні речі єднають.
. . .
А як мудрих разом взяти -
Буде всього світу мудрість.
Мабуть в мозку – ген єднатись,
Щоб множитись і виживати,
А також разом силу мати.
Бо що таке одна піщинка?
Сонце криє буря піщана,
В гурті ще й надія, віра.
Слабий до гурту потяг має,
Там хоче мати сили більше,
Хто заблудився – там шукає,
Силу в сильного він забирає.
Ослаб – докупи, сильний – сам,
І як посильнішав в гурті – сам,
Бо сильний гурту уникає,
Все сам по собі він гуляє.
Хто на порозі ще стоїть -
Бігом єднайтесь всі докупи!
Ті паростки підживлені ростуть
Й плоди надії єдності дають.
Поливав – росло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262366
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2011
автор: Володимир Кондратик