як дивно те, що ти людина...
і так як я ти ходиш по землі...
я ангелом тебе вважала милий,
бо крила є у тебе на спині...
цих крил ніколи і ніхто не бачив,
бо ти ховаєш їх під темнеє пальто,
але я точно знаю, ти їх маєш,
бо ти мій ангел, от ти хто!
колись мене душа боліла
й хотілось їй покинуть тіло...
а ти урятував мене від болі
і обійняв безмежною любов"ю.
тому я ангелом тебе зову
і віддаю тобі любов свою...
в життя моє раптово увірвався,
але назавжди в ньому ти зостався!
я помилок в житі багато наробила
і виправити їх, нажаль, не можу я.
та дякую, що дав мені ти силу,
забути все й почати новеє життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2011
автор: Хрустік