40.ЩАСТЯ
. . .
Душа не на місці стоїть,
Бо очі не бачать розкриті,
А мозок крутиться, шукає,
Чомусь він спокою не має:
І то не так, і те не так.
Абсурд! Чого все так?
Коли під пальмою сидить,
То щасливіший за всіх -
Нічого і не має, і не знає,
Сидить, дрімає, кокоса чекає.
Як звідти впав отой горіх,
То вже щастя повний міх
І під бубен він танцює
Навколо полум’я, радіє.
То хто щасливий, а хто ні
І що потрібне у житті,
Від чого щастя те залежить
І чи багато треба? Скажи …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2011
автор: Володимир Кондратик