Вдаєш байдужого зі себе,
Вдаєш холодного й чужого...
Що у мені нема потреби,
Немає разом бути змоги...
Вдаєш щасливого, та очі
Розкажуть краще, як слова.
Побачила я тої ночі:
Твоя любов ще є жива.
Ковтаєш біль холодним ранком,
Мої стираєш СМС.
Усі. За вийнятком трьох давніх.
Що "ти потрібний мені все ж".
Чому мовчиш? Чого чекаєш?
Для чого ревнощі? Проте
Очей із мене не спускаєш.
Побачу - зле. Не бачу - зле(
Та я вже знаю, чого хочу,
Як жаль, не кажеш жодних слів,
А тільки голову морочиш,
Марнуєш Стільки класних днів!
...Вдаєш байдужого зі себе,
Очей ж не спустиш ні на мить...
Май на увазі: в наше небо
Лише взаємність полетить!.....
25.01.09р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2011
автор: Never Say Never