Я - мрійниця, хоч смійтеся,хоч заздріть!
Я – мрійниця, і маю білі крила.
Яке захочу, вигадаю «завтра»,
Шукаю казку, Грея і вітрила.
Я – мрійниця, я – паросток тендітний,
Що тягнеться до сонячного світла.
Душа моя – це пролісок блакитний,
Бо ж серед снігу людського розквітла.
Я вірю, що керує нами Доля,
Сліпенька бабця з плетивом узорним,
Вив’язує життєвий шлях поволі
Хороші дні – червоним, тугу – чорним.
Мені, одній мені відкрили вітри
Своїх польотів вічних таємницю.
Лиш я торкалась ніжної палітри,
Що нею листя в жовтні загориться.
Я бачу сни яскраві, мов дитина,
І мрію повним серцем, до останку.
І кожен день закохано, невпинно
У вир життя стрибаю на світанку.
вересень-2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261858
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2011
автор: Fragola