Життя гонка...життя змагання...
Тому забагато програвши,скорених коханням.
Скільки поранених у серце,безжально,без потіх,
Вони кохаючи страждають,чому?Який їх гріх?
Що за провина?Чому їм дано так страждати,
Ей агов там на небесах,не заставляйте мене матюкатись.
Ей амуре,в тебе що стріл мало?
Попадаєш у одного,а на іншу не стало.
І він ходить,він не знає чого дальше чекати,
Він вже життя проклинає,ось так то амуре-кате.
Він уже в полоні,він уже не належить собі
Дивлячись на її долоні серце його тане у холоді
Ця іскорка секундного погляду на нього
Запалює великий вогонь,вогонь творящий велике слово,
Слово ніжності слово,яке всі добре знають,
Слово безмежного почуття...слово кохаю...
це тільки перший куплет,планую написати
продовження
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2011
автор: Юкраїнський_Алхімік