Я люблю час, бо він такий жорстокий –
Забрав у мене все,
Приніс у душу спокій:
Ця рівновага, виваженість слів...
Весна з морозом
Обірвала спів.
Я люблю час, бо він завжди іде.
Він не чекав тебе,
Згубив мене,
Приніс у березень
Замерзле спорожніння,
І виросло таке міцне терпіння
До перелому сотень літ.
Я люблю час, бо він лікує рани, бо він дарує
Так нежданно
Забуті подарунки.
І старанно несе до моїх уст
Твою сопілку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261367
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: blyskavka