В блакитнім оксамиті
Борів гірських далеких
Блукає щось незнане,
Чи може й навпаки.
Піти б туди з тобою,
Неначе два лелеки,
Збудити громом душі,
Черкнути блискавки.
Десь, може, за край неба
Там, де ніхто не знає,
Чи просто, де Бескиди
Вп’ялись у височінь.
Колись там жили бесси,
Там їхній Кінь блукає,
І ми колись там були,
Де пісня лиш луна.
Вклонитись би Парашці
За подарунок долі,
Зайти у Либохору
До двох отих старих,
А потім йти додому,
Оговтавши поволі
В душі тривоги й болі,
Й злорадний долі сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261155
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: blyskavka