29.СМЕРТЬ
Ти є справедлива,
Непохитна, непідкупна,
Всіх підряд рівняєш,
Від тягаря звільняєш.
Ти там, де зло навколо,
Де слабі є дух і тіло,
Де життя нівечиться,
Де нечистоти ллються.
Ти є несправедлива.
Робота є твоя раптова,
Усі надії й мрії рвеш,
Любов, серця шматуєш.
Глибокий шрам лишаєш
У пам’яті, душу калічиш,
Що найкраще забираєш,
По живому місцю ріжеш.
Одним ти очі закриваєш,
Дожити віку не даєш,
Других ти залишаєш,
На тортури наражаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261110
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Володимир Кондратик