Я вовк-одиночка, собак не боюсь,
Я ваші зневаги вже бачив не раз,
Від смерті відстрочка, з нечистим союз,
Щаслива сорочка, прививка на сказ.
Я вовк, до півночі навію туѓу,
Хай д́уші холодить параліч і страх,
Хто гибель пророчить, хто гнеться в дуѓу,
Тому Бог відстрочить ще мить у літах.
Якщо би загонка, червоне кільце,
Я вирвуся з круга, мене не заводь,
Дарма, що лід тонкий і вітер в лице,
Хто жертва, хто гончий – розсудить Господь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261079
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2011
автор: kalush