Її погляд казковий, який дарує казку,
Її дотик ніжний,її чарівні вуста.
Вона найласкавіша ласка
І найкрасивіша краса.)
Ви думаєте,ви зустрічали щастя,
Ви думаєте,ви бачили красу.
Хе-ее! Ви у вічі їй загляньте
І зрозумієте до чого я веду.
Бо її погляд несе чарівність,
Він,наче лабіринт,по якому ти блука
І не можеш ніяк вийти,не тому що виходу нема,
А тому що сам не хочеш,не хоче цього твоя душа.
Ти блукаєш милуючись красою,
Красою її карих очей,
Які манять за собою
І ти вже блукаєш багато ночей.
Її очі забирають в полон,
Вони чарують,запалюють в серцях вогонь
І не один вже вогник горить,
І не один вже ночами не спить.
А ви бачили її вуста,
Ви відчували,які вони солодкі,
О-о-о це те від чого шаленію я,
Спробувавши лише один раз на дотик.
А її ручки які манять ніжністю і теплотою,
Дотик їхній розтопить найтвердіший лід,
Вони,як сонячні промені – зігрівають зимою,
А літом дарують ласку і сміх.
Голос…її голос…який він чарівний,
Промовивши лише одне слово,
Вона створює казку
Твоїх мрій.
Ось таке є чудо-чарівне,
Ось таке чудо-карооке,
Яке милує мене день за днем,
І чинить в душі моїй не спокій.
Я не втомлюся їй казати "Люблю",
Скоріш ВОНА втомиться казати "Я теж",
Ну що я з собою зроблю,
Я ЛЮБЛЮ♥ і цьому немає меж. ♥♥♥
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261005
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2011
автор: Юкраїнський_Алхімік