24.ПЕС
Бережіть тварин!
Я Сам,
Але сам я жити не можу.
Для вас
Я створений Богом навік,
Щоб ти
Свою совість на мені побачив.
Я пес -
Раб і слуга тобі – Чоловік.
Я хто?
Я тварина, хоч розум я маю?
Чому
Ти ярлик мені нижчого дав?
Тому,
Що я мови твоєї не знаю?
А ти,
Хоч на світі прожив – мою знав?
Тобі
П’ятнадцять – ще тільки наука.
Мені -
Вік повного мого життя.
Чую:
Сиди, служи. Одна мука.
На собі
Провір. Як твої почуття?
Я маю
Вірність, довіру, тонке чуття.
Як треба -
Віддам я життя. Я – пес, я – тварина.
А ти?
. . . -
Твоє.
Я цього не знаю. Ти – тільки людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260638
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.05.2011
автор: Володимир Кондратик