Вранці я спросоння заглядав у вікно,
Та побачив таку красуню,
Що аж упав і гримнувся в чоло.
Вона неначе летіла,
Так по вулиці плавно йшла,
І в мене з'явилися крила,
І чомусь хотіла літати душа.
Та я за нею йшов аж до її хати,
А там побачив красиву галявину,
Та я вирішив трошки по мріяти,по спати.
І так замріявся трошки я,
Що не замітив як матуся з палицею підійшла.
Закричала:"Ти ледащо,вже до роботи"
Я схопився і побіг через плоти.
І я через якісь пліт перелізав,
Та зачепився і штани розірвав.
Але все рівно напівголий побіг я до хати,
І наштовхнувся на ту дівчину яку хотів причарувати,
Вона як закричала:"Ай я яй"
Я схопився і побіг далі,
А вона так почала сміятись,
Що соловей з моєї вишні втік у гай.
І тепер я знову про неї мрію,
На городі з сапкою в руках,
Я ні прощу не жалію,
Головне,що нікому не знесло дах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260540
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.05.2011
автор: Юкраїнський_Алхімік