***

Я  хотіла  би  вмерти  від  щастя  або  від  старості  
Розпустити  волосся  й  лежати  в  траві  біля  хати
Триматись  за  руку  з  тобою...  Вмирати  із  радістю.
Всі  надії  здійсненні,  усе  щастя  в  житті  рахувати.
Буде  вечір,  роса,  жовтий  захід  і  шепіт  колосся.
Кожен  стук  серця  твого  рахує  останні  хвилини.
Цілуватимеш  в  скроні,  вплітатимеш  літо  в  волосся,
Заглядаючи  в  небо  з  цікавістю,  ніби  в  дитини.
І  без  болю,  без  смутку  дивитися  в  очі  небесні,
Бути  поряд  востаннє  й  лишитися  разом  навіки.
Говорити  про  все,  розказати  всю  правду  -  так  чесно!
Я  помало-поволі  затулятиму  свОї  повіки....
День  згасатиме.  Вечір  впаде  на  траву  біля  хати.
Спокій  йтиме  до  нас  неквапливим,  розміреним  кроком.
Я  від  щастя  або  від  старості  бУду  вмирати.
А  ти  підеш  зі  мною.  Так  тихо,  немов  ненароком.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260526
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2011
автор: Галинк@