Потоком хмелю обійми
І відпусти високі крила...
Мене весна приворожила,
А ти — мелодія весни...
- - - - - - - - - - - - - - - - - - -
З небес на землю опустись,
Не слухай цвенькання ламбади.
Сумні пісні співають барди.
І серце сум хмільний затис.
В бездумнім танці не кружляй,
Бо ж не втечеш, як небо впаде.
А люди — гади.
Люди — гади.
Звірюки із прадавніх зграй.
Знайди обривок мотузќа,
Сховайся в безвість від зарази.
Моя дорога — завузька.
... І — фрази, фрази, фрази, фрази...
- - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Я йшов до Тебе крізь весну.
Туди, де ще не був ні разу.
Пробач, що пізно я збагнув:
Мені Твоїм не бути князем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260444
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2011
автор: Єгор Юкрамов