Я відчувала неможливість наближення реальності… Схоже, що саме в той момент моє тіло покрилось корою і лише проворні комахи нетерпіння не бажали його покидати. Верхівка мене знаходилась трохи вище неба, а спроби вимовити своє захоплення губилися під землею. Довго надіялась, що врешті хтось розплющить очі і просто почує мене… почує очима. Можливо сфокусується на необхідності слухати поглядом чи торкатись думками і тоді все стане інакше. Було майже близько, але раптом відчула, що гілля торкається холодної ковдри…знову. Я знову прокинулась…
Тобі навіть літер на ім'я не вистачило… хіба можливо таке? Ось ти береш до рук книжку, а в ній океан слів, і так боляче усвідомлювати, що жодна з них не приховує натяку на твоє ім'я. І ти не будеш писатись з великої літери, і ніхто не приплітатиме до твоєї беззвучності ім'я батька, і жоден зухвалець не вивчатиме походження твого роду. Лише я маю право називати тебе…лише я маю право знати про твоє існування. Це не надто справедливо, але ж більше ніхто не запам’ятає цю безіменність , не погукає тебе за потреби… тоді навіщо? Навіщо лякати оцим маренням людей, яким і так не бракує проблем? Ти ж не прокинешся зовсім рано, не ковтатимеш поспіхом чай, не забудеш вимкнути світло і в автобусі тобі не стане на ногу дідусь, який вдома теж забув вимкнути світло. Тобі навіть не доведеться дихати,- я все зроблю за тебе.
-Сьогодні не вдалось з розбігу потрапити у свою тінь…
-Тобі б хотілось стати тінню? Як ото в попсових пісеньках бути прикріпленим до когось?
-Лише до себе… я хочу бути своєю тінню.
-Ти схожий на тінь… тінь мого божевілля…
-Тіні вигадують собі людей, щоб ніколи не відчувати самотності. Так само як ти вигадала мене. Тому ти і є тінню, а я є твоєю людиною. Хоча всі люди мають імена, а я…
-А ти колись звався Астреєм… і зараз небо надто всіяне твоїми снами…і…
-І ти прокинешся…
Я прокидалась. Збирала з себе залишки беззвучності та істерично гортала сторінки в пошуках тебе нового. У нас тепер багато спільних літер та ночей для того, щоб написати дивну історію без жодної вигадки.
Перша сторінка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260174
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: Biryuza