Любові нашої зима

За  синім  небом  Либохори
Живе  собі  стара  зима.
Вона  ще  знала  Лейбу  хвору
І  нас  з  тобою  зна  вона.

Вона  стара,  що  аж  кошлата,
В  снігу  волосся  й  рукави.
Там  десь  у  ній  згубилась  хата:
З  квітками  вікна,  двері  й  ми.

Там  в  ній  згубилось  все  на  світі,
Усе,  що  в  нас  колись  було.
(можливо  нею  в  цьому  літі
стального  Крука  замело).

Живе  і  досі  там  на  Багнах
Від  світу  старша,  ой  стара,
Така  заплакана  і  гарна
Любові  нашої  зима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260133
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: blyskavka