Як часто вносить корективи нам життя,
Без них прожити просто неможливо.
Ми робимо усе, щоб нам жилось щасливо,
Та до прожитого немає вороття.
І коректуючи часом тернистий шлях,
Проходимо крізь бурі і незгоди,
І навіть злидні проживаємо й хвороби,
Ми розуміємо, що це наш шлях – невдах.
Коли ж в життєвому тунелі світла блиск
І ніби корективи не потрібні.
Із часом розуміємо - ми бідні,
Що прожили без коректив – це ж риск.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260075
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: Віталій Назарук