Усе мине.
Бо все минає.
І ці римовані рядки
Не стануть ні для кого навіть
Взірцем незграбності руки,
Яка страждає графоманством...
Та їй далеко до віршів,
Що їх співають, як романси,
І кожен вічність пережив.
Усе мине.
Бо вже минула
Його частина чимала.
Від Вавілона до Кабула
Було добра. Було і зла...
І залишилось небагато.
Все проминає.
Все мине.
... Перед прощанням
вічним
варто
Кохати лиш.
Кохай мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259978
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2011
автор: Єгор Юкрамов