Я зажбурну мобільний телефон,
Чужі в «мережі» вікна зачиняю,
До себе підізву затишний сон,
На сірих хвилях мрії погойдаю.
Відверта ніч наблизиться впритул,
Відкриє диво справжнє випадково,
Тривоги марні вітер легко здув,
І зашумів про спрагу загадково.
Дереться з нір настирливий прогрес,
Краде смачні години насолоди,
Втечу в поля, подамся до небес,
Дорогу віднайду до чистої природи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259884
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2011
автор: Есмунт