І знову ліки на вечерю...
І знову все це є даремно.
Моє життя без них не варте,
Хоча із ними теж напевно..
Від них я розум вже втрачаю
І мозок ніби в павутинні,
Довкола світ цей не сприймаю
З його начинням, що є дивним..
Ті ж самі ліки на вечерю...
Сьогодні більше лиш прийму.
Повільно очі закриваю..
Й в полоні вічного я сну..
P.S. Не кокс.
Не экстази.
И даже не героин.
ЛЮБОВЬ.
Но ломает не хуже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259695
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Лiка Д.