Я давно вже тебе відпустила...
Ти не бачиш? - Я вільна!...
А ось на спині мої крила,
І я можу літати, я сильна.
Не питай як мене боліли
Ті наївні, нездійснені мрії,
Не питай як я жити не хтіла,
Не питай як це - сонце не гріє...
Не питай як хотіла кричати,
Так ті рани боліли, що жах,
Не питай як я вміла кохати,
Не питай...-прочитай у очах.
Там написано все...все до звуку-
Як чужий вокзал обіймав,
Як він цілував мої руки,
Коли ти...ти із нею літав.
Я давно вже тебе відпустила...
Чуєш? Навіть не снишся...
Навіть не снишся щоночі
І готові в політ мої крила...
та чомусь я літати не хочу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259637
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2011
автор: Свілана Апельсинова