Біда, Миколо! Я товстію!-
Галина скрикнула із печі,-
Втиснутись в сукню не зумію,
Допоможи! Штовхай у плечі!
Коханий друже, що робити?
Себе, ой ґвалт, не вберегла!
Кого мені тепер винити?
Як я дожитися змогла?
Згадай, яка струнка дівчина
До тебе, злидарю, прийшла!
Твоя, заразо, це провина,
Що ледь у двері вже ввійшла.
Нещастя поки нагодуєш,
Напхаєш нагле черевце,
Усе в тих горщиках смакуєш,
Щоб було добре те і це.
З тобою, ледар, переїла
Літри борщів та тони сала,
Була вже й на дієту сіла,
А ти прийшов - і знову встала.
Куди тепер накажеш бігти,
На схуднення де взяти силу?
Навік зі мною мусиш бути!
Згубив мою ти перспективу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259508
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.05.2011
автор: Есмунт