На протязі довгих годин сподівання,
У протязі шквальнім підкуплених черг,
Під Раю ворітьми прокльоном чекання,
Лиш спогад про річку, спрямовану вверх...
Лавандовий запах пустої кімнати
Із присмаком зради, налитим поверх,
Нагальне бажання летіти крізь грати
До краю ріки, що спрямована вверх...
Вздовж колії в потязі втрачених долей
У сильному потязі знати де верх,
І плачучи сльозами зіграних ролей,
Мов краплі ріки, що спрямована вверх...
Солоність надмірна щоденного плину
Все повнить це море відсріляних черг,
Лишитись в застої чи кинутись в піну
Вздовж русла ріки, що спрямована вверх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259474
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.05.2011
автор: M.E.(nachtigall)