Сьогодні я візьму мітлу,
На Лису гору полечу,
Зустрінусь з друзями на шабаші,
Повеселюся від душі.
Не бійся хлопче, ти мене,
Не зваблю, милий, я тебе,
Закохана я в Ангела,
Зореокого красеня.
Побачусь з ним я на зорі,
Коли впадуть роси рясні
На шовкові, зелені килими,
Запашної та м’якої трави.
Зніме він крила пухнаті свої,
Розстеле на нескошеній траві...
У любов на них, я з ним порину,
Прекрасну, щасливу , голубину...
Поцілунками, звабливе тіло вкриє,
До раю тихого, ворота відкриє.
Забудемося ми на мить тоді:
Хто ми? Де ми? Невже ми на Землі?
Згрішимо ми з пристрастю й коханням,
Що не захочеться нам розлучатися з раєм.
Та сонце, мов пекло, вже не за горАми,
Я попрощаюся з Ангелом своїм коханим,
До наступної любої п’ятниці, 13-го,
На Меланки і Василя, Нового року 2012-го.
*******
Полечу я з ним у вирій,
Де сріблясто-сивий іній,
Ледь торкнеться його крила,
"Прощай, Земля!"- скажу вам я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259404
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2011
автор: Макієвська Наталія Є.