Пробач,
...бо я стала тебе забувати,
(Хоч у снах обіймаєш лиш ти).
Час мина, сил нема рахувати,
Доки знову зійдуться мости.
Осінь вміло розмила дороги,
Що вели лиш до тебе колись.
По обличчю скотившись тривоги,
Білим снігом під ноги вляглись.
Обійма мої плечі світанок,
Та цілує сльоза перед сном.
Сниться сон як виходжу на ганок,
А ти дихаєш в спину теплом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259356
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2011
автор: Шипшинка