Заблукало в листі білченятко,
Котяться сльозинки з оченяток,
Все стрибає з гілочки на гілку,
Жалісливо кличе маму-білку.
З-під куща озвалось зайченятко:
-Чом ти плачеш, любе білченятко?
-Та з домівки завше я тікало,
А тепер, сердешне, заблукало.
Шлях додому б тільки відшукати,
То не стану більше я тікати...
Підморгнуло сонце з-за хмаринки,
Позбирало променем сльозинки,
Освітило білочці доріжку
До дупла. Задріботіли ніжки.
І мале, щасливе до нестями,
Кинулось в обійми білки-мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259312
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.05.2011
автор: Терен