Крізь зиму цинізму
Нести свою пісню -
Молитву, народжену з смертних гріхів.
Хтось трусить сітками,
Злотими клітками
І вчить убивать і батьків, і синів...
Роз'ятрені очі,
І зраджені ночі
Ховаються ницо в брехливих вустах.
Дорога до раю...
Нема в неї краю.
Давно загубилась в пекельних шляхах.
І новий світанок
Збира своїх бранок
З асфальту, з петель, з одиноких кімнат.
Їм поле з тюльпанами,
В марево вбраними,
Уже не знайти і уже не пізнать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259201
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Julia De-Ville