Зустрів тебе я зовсім випадково
Тієї ранньої весни.
Ти посміхнулась загадково
І не дозволила піти.
Від слів гарячих та п’янких
Втрачав свій розум щохвилини.
Серед брехні і балачок пустих
Твій голос, наче сонце линув.
Ти посміхалась боязко й сором’язливо
Щось справді неземне в тобі було.
Торкалася долонь моїх звабливо
І в серці відчувалося тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259153
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Ендрю Мітін