Без назви

Іноді  здається  що  весь  наш  світ
Упав  в  лякаючу  безвилазну  пітму
Нема  надії,  радості  і  сміху
Є  тільки  біль  страждання  і  туга
І  в  той  момент  коли  життя  набридло
Ти  хочеш  впасти  в  прірву  небуття
Зявляється  той  промінь  світла
Зявляється  спаситель,  зявляється  вона
Вона  тебе  рятує  з  того  стану
Вона  відновлює  бажання  до  життя
Сама  не  знючи  того  вона  єдина
Хто  може  врятувати  тебе  від  забуття

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2011
автор: Вадя