Одна минута лжи закрывает рот доверию на долгие годы...
____________________________________________
Тричі обертаюся назад…
Гляну в бік – і схлипну знов три рази.
І відѓомін бувшої образи
Знову грає соло невпопад.
Тричі навхрест перехр́ещу руки…
Не молюся більше на ікону,
Бо цей біль співатиме до скону
Й ненависні так його ті звуки…
Й тричі в день я бачу вишиванку,
Де малюнок витканий не мною,
Де його малює параноя…
Кожну ніч… до самого світанку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258921
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.05.2011
автор: Троянда Пустелі