Ти спогад лиш... з далекого минулого
Найкращий спогад мій, що є тепер зі мною
Чому ж у моїм серці оселився не коханням, а журбою
Й навіки там залишився. НазАвжди.
Не забуду.Лиш знай.
Ніколи не забуду погляд твій і ніжність ту в обіймах,
Ту легкість, що без пафосу й без слів із романтичних кінофільмів,
Без всього.... і водночас сповнені усим .
Були.. Ну звісно, лиш були
й змінити слово це давно не маю права,
Торкаюся до тебе як тоді, уперше, пам'ятаєш?
..лиш в своїй уяві..
Й прощаюся. Я подумки прощаюся з тобою :
"Прощай мій любий... любий і єдиний,
Дозволь вперед іти, адже стою на місці я
Не озирнусь. Й ніхто із нас не винен.
Ти спогад лиш... із кращого мого життя..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2011
автор: Лiка Д.