Щось так холодно
Чому ж так м'орозно?
Целюлоза паперу наштрикнута на голку
Голка пропускає через своє вухо чорнило
Виводить літери на папері.
Йому боляче,
Знаю ― йому боляче,
Але ні ж , кажуть, папір усе витримає!?
Витримає. Мені його шкода.
Вишито на білому в клітинку тілі
Повість про смерть метелика.
Він чарівний, але ж ми ― люди
Ми ― всесильні.
Нам нічого не варте життя метелика
Ми можемо просто настромити його на ту ж голку,
Якою вишиваємо слово.
Універсальний інструмент.
Правда ж?
Зброя брехні й убивства.
Так легко можна знищити Правду й Красу,
Але можна її й створити,
Вдало використаною голкою!
06.05.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258817
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: Гапочка