Приснись мені ,коли того прошу,
Хоч уві сні люби, як так не любиш.
Бо я без тебе далі не піду.
Візьми за руку, точно не загубиш.
Клубок безглуздих темних слів
Щоночі ниє в голові.
Я розплітаю, віддаю слова тобі.
А ти безмовний. Слухаєш собі..
Зникають прості речі швидко,
Я забуваю часто про довіру.
Мені брехати тобі бридко,
Казати правду- нема сили..
Життя не зводить просто так роками,
Воно не може нами гратись.
Як відрізнити правду і жадане-
Потрібно врешті розібратись.
Яка ж я пташка, коли ти зі мною!
Яка ж я гарна, коли сяєш ти!
Будь ласка, називай мене весною,
Тримай. Не відпускай руки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258799
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: vin_rose