Чому лежиш? Дивись, вже сонце сходить,
І пестить твої прохолодні руки!
Від посмішки у мене скули зводить…
Куди зникають всі у світі звуки?!
А хочеш кави,так як любиш, з цукром?
Я приготую.Дай лише почути:
«Я буду каву з цукром і… тобою!»
Не міг же ти за ніч слова забути…
Ну скільки можна…тане три години.
Все спиш.Ні , час уже вставати!
Даю тобі одну чи дві хвилини,
А я піду обід підігрівати.
Чого чекаєш?! Підведись! Благаю!
Ще пролетять години, зроблю кроки,
І, стоячи, в останнє проволаю:
Лежатимеш в труні ти мертвий доки?!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258783
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: ПотРебуЮсеБе