Чого варті всі слова без тебе?
Взяти б та упасти десь у небо,
Вуха й очі затулити хмарою,
Стати легкою, прозорою примарою.
Нащо дихати й не чути тебе поруч,
Без сенсу кидатись праворуч і ліворуч?
Було б краще так пірнути в море,
Щоб не бачити барв світу кольорових.
Наберу я мулу повні жмені
І води солоної в легені.
Вийду я русалкою на хвилі:
Без жалю, без серця, без надії.
Забуду все, бо небезпечна пам`ять,
Тебе ж бо може блискавкою вдарить…
Пірнеш у море влітку з головою,
Щось забере тебе на дно з собою…
Ні!.. Залишуся на землі-неволі,
Змирюся з планами моєй химерной долі
І вирок пам`ятати з покорою прийму,
Бо треба, бо для тебе, бо лиш тобой живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2011
автор: Конвалія