Не патріотам

Привіт,  ти  тут  ще,  серед  мотлоху  журналів?
Сидиш  і  дивишся  л...но  та  секс  з  екрану?
Волаєш  про  несправедливість  мильних  серіалів?
Про  завдані  твоєму  серцю  непоправні  рани?

Ти  думаєш  про  славу  зірки  рок-ен-ролу,
Про  Гучі,  гопоту,  скінів  і  кайф  від  димедролу?
Про  чисте  світле  почуття  до  смерті  та  до  болю?
Чи  віддаєшся  пристрасті  легенького  запою?

А  потім    друзі,  університет,  море  роботи
І  алкогольна  філософія  тепличного  курчати,
Чи  може  кактуса,  кому  як  до  вподоби,
Тобі  ж  у  цьому  світі,  все  тобі    рішати.

Про  те,  як  краще  бути  більш  оригінальним
Про  таємниці  вправ  для  збільшення  грудей
Не  хочу  видатись  таким  лохом  банальним
Ти  ж  не  подумаєш  ніколи  просто  про  людей.

Не  з  сторони  абстракції  до  твого  ідеалу
Чи  ніцшеанських  поглядів  істот-творців
Зійди  нарешті  з  свого  п'єдесталу
І  зазирни  колись  до  вулиць  та  сліпих  дворів.

Спитаєшся  -  а  що  там,  лиш  гопи,  сміття  й  болото?
Чи  може  знайду  просвітління  вуличних  богів?
Та  ні,  юначе,краще,  там  не  діаманти,  срібло-  злото
А  лиш  країна,  яку  ти  так  давно  покинути  хотів.

Яка  лежатиме    землею  вічно  й  мовчазливо
Серед  зими  сердець  народжених  синів
Яка  так  просто  й  мило  зветься  -  Україна
Ти  знаєш  мабуть,  ти  і  зараз  серед  цих  країв

Чому  замовк?  де    ж  ділись  твої  нарікання
На  свій  народ,  на  владу,  бога,  сатану?
Чи  ти  не  чуєш  тихого  страждання
Чи  ти  не  бачиш  її  віру  та  любов  -  одну,  живу...

Вона  не  зрадила  тебе  ніколи  і  ні  з  ким
Вона  зростила  і  віддала  все  що  мала..
А  ти,  як  мігти    стати  в  матері  таким
Де  взялось  в  тебе  це  отруйне  жало?

Де  ненависть  до  свого  породилась
Воно  не  краще  за  усе,    я  вірю  знаю
Але  твоє,  у  цьому  вся  та  твоя  сила
Це  вічне,  хоч  і  не  блищить  із  раю.

Ти  не  спитаєшся  ніколи  у  вогню
Що  десь  повільно  тлів  серед  руїн  забутих
Чому  сьогодні  продаєш  надію  сильну  і  живу
Міняєш  на  гординю  душі  всіх  присутніх

І  ти  ніколи  не  подумаєш  над  змістом
Важких  сторінок  фоліанта    "Україна"
А  може  там  твоє  єдине  в  світі  місце
І  так  ти  зможеш  зрозуміти,  що  людина

Але  ти  не  спитаєшся  ніколи  у  землі
І  мабуть  запитать  не  зможу  я  ніколи
Зате  сьогодні  вже  ростуть  судимі  і  судді
І  впишуть  нашу  справу  в  книзі  протоколу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258759
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: Kardinal