Думка люду занадто важлива,
Я ненавиджу це з юних літ,
Суб’єктивна неправильна сила
Не дає розгорнутись в політ.
Підробити себе під «середність»,
Школа вперто штовхала давно,
Скоро втілюсь в якусь посередність,
Раптом стане мені все одно.
Помилки серед істин шукаю,
Намагаюсь себе осягнуть,
З небанальністю вдень заблукаю,
Не злякаюсь з дороги звернуть.
У простому зловлю особливе,
Не помічу зневагу митців,
Нехай нове буде невродливе,
Зате створене з власних синців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258749
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: Есмунт