Задзеркалені душі кричать про поміч
Із льодяного пекла по венам агонії
Бідні на пір'я крила
Весна дощ зелень калюжі
Тридцять дві секунди до кохання
Кохання до леза кохання до крові
Одинокий захід сонця
Один на своєму святі до сміху
На одинці із серпантином плачеш
Красиво і гірко
Заквітчана фарбами постільна білизна
Змочена замучена вже стражданнями
Єдина подруга-подушка
Марення силуетами з минулого
Марення колись чуттєвістю натхненням
Немає
Петлею із USB на мозок
Імітація самогубства невдала
Лишися калатає серце
Осипається вишня за шторою
Хитається од вітру із хвіртки
Забагато прохолоди
Пусте ліжко вже кілька десятиліть
Ще все прийде твердить мозок
Бреше калатає серце
Одинокий вечір за стінами кімнати
Зводить очі спустілі на стелю
Все ще чекає на чудо...
(04.05.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258659
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: Cozodoy Ihor