Надія

Коли  день  надворi  
Закiнчив  вже  спiвати,  
Й  тихий  вечiр  пiшов  
У  далекi  свiти  
Я  тодi  не  заснув  -  
Не  хотiлося  спати  
Через  те,  що  згадав  
Як  всмiхаєшся  ти.  

Iз  дрiбного  дощу,  
Вiд  землi  i  до  неба  
Кольорову  веселку  
зiткав  би  й  вiддав...  
Щоб  всмiхнулася  ти  
I  сказала  -  не  треба,  
Щоб  усмiхненi  очi  
Я  iще  раз  згадав.  

Все  чекаю  ту  мить,  
Коли  серцем  вiдчуєш  
Що  кохання  безмежне  
Як  скрипка,  бринить.  
I  нехай  не  мене  
Ти  сьогоднi  цiлуєш,  
Головне  що  нiчого  
Тобi  не  болить.  

Тихий  вечiр  пiшов  
На  безмежнi  дороги  
Я  дивлюсь  вдалечiнь  
I  ще  й  досi  не  сплю...  
У  повiтрi  розтануть  
Печалi  й  тривоги  -  
Новий  день  намалює  
Усмiшку  твою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258498
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2011
автор: Burd