Хіба ти не чуєш? Це мій соловей
У травні щороку співа з-за дверей,
До нього на гілку готова летіти,
Про вірність пташину тихцем гомоніти.
Згадає розлуку, сімейне кохання,
Розкаже уповні впритул до світання,
Всю душу заповнять невидані трелі,
З природою станем нарівні веселі.
Співає не пташка, її там замало,
Щоб взятись за серце так тонко та вдало,
З вечірніх туманів той сплетено спів,
Вітрів у нім шепіт, і гомін садів.
Не жди ні хвилини, ввірвися у гай,
Пташині найкращій привіт передай,
Сховайся під вишню, притихне струмок,
Ковтай насолоду, допоки не змовк…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258490
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2011
автор: Есмунт