Ранесенько-рано, в весняну годину, -
Вбирала зозуля піснями долину.
Там сонце стрічала закохана пара, -
Поміж поцілунків, зозулю питала:
Признайся зозуле, відкрийся сивенька,
Про що ти так рано співаєш одненька, -
У пісню ховаєш ти радість чи тугу,
Літаючи завше, від лугу до лугу!
Про тебе у світі ідуть суперечки:
Не знаєш сім"ї ти, не маєш гніздечка...
Зозуля зітхнула, - крильми стрепенувши,
Свій спів розілляла, долину всміхнувши.
Світ досі мудрує, думки розгортає, -
Про що ж тая пісня?.. Можливо віщає,
Що світлом та тінню життя всіх лоскоче, -
Можливо, що Світ долю кращую хоче!..
Ніхто не дізнає, ніхто не змудрує
Про що ж то зозуля щовесноньки кує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258436
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2011
автор: grycha