А сльози все падають донизу
Із голубих озер-очей.
Доносить вітер із морського бризу
Щастя зірку темних ночей.
Збігає по щоці струмок,
Струмочок щастя та печалі.
Заплету все горе у вінок
Зберу я у букет всі жалі.
Нехай вони зав'януть без води
Сльозами більше їх не поливаю.
Нехай душа моя не зна біди
Все зміниться на краще. Знаю!
Нехай говорять все. Я оптиміст.
Немає місця у житті для горя.
Зведу великий сильний міст,
З’єднавши два глибоких моря.
І хай течуть сльозинки
Це сльози не очей.
Це у душі моїй росинки,
Зірки невіданих ночей.
2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258362
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2011
автор: Litera