Півночі сидячи у кріслі
Півночі просто у вікна
Ти поруч будеш десь у думці
Та в цілім світі я одна
Колись кохання захлинало
Мабудь скажу я через рік
Душа не хоче більше «щастя»
Самотня буду я навік
А далі буде тільки горе
Земля велика , ти – малий
Не загубися, любий хлопче
Твій батько добрий та лихий
Не раз подушка буде мокра
Від відчаю солоних сліз
Милуйся, любий на ті замки
Дивись на тих шотландських кіз
Я буду потай помирати
Від неможливості чудес
Я буду спокою благати
Благати смерті у небес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258158
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2011
автор: Олена Литвин