Самотньою тюллю залишений в часі
Повільного поруху вітряний слід,
Невинно зникає у спогадів масі
Єдиної миті вже втрачений плід;
Навіки обернений в привида згадки
Чергова деталь - ненав'язливий рух,
Політ, не звершивший тріумфу посадки,
А просто розчинений в попелі дух;
І тюллю дарований всесвіту танець,
У ціле приведений срібним вінцем,
Постане трофеєм у Хроносів ранець,
Полишить лиш подув байдужим лицем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258100
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2011
автор: M.E.(nachtigall)